Аналіз діяльності

щодо якості медичної допомоги та критерії її оцінки

комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня»

(за період роботи комунального закладу Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня»)

Перспекти­вним напрямком підвищення якості медичної допомоги, орієнтованої на пере­хід від традиційно-стереотипної практики – до науково-виваженої, яка грунтується на досягненнях сучасної медичної науки є розробка оцінок якості та медичних стандартів.

Надання якісної та безпечної медичної допомоги населенню є основною метою комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарні» (КНП СОР «СОКЛ »). Відомо, що загальна оцінка якості медичної допомоги включає: якість структури, процесу і ре­зультату.

Згідно з визначенням ВООЗ компонентами якості вважаються:

1) адекватність – відповідність фактично наданої технології обслу­говування потребами і очікуванням населення, які відносяться до медичних проблем;

2) економічність – економне і раціональне використання наявних засобів для вирішення поставлених задач на відповідному науко­во-технічному рівні.

Таким чином, якість медичної допомоги можна вважати прямою залежні­стю між лікарем і пацієнтом, основаною на ефективній лікувально-профілактичній роботі, здатній зменшити ризик загострень і прогресування хвороб, виникнення нових патологічних процесів, задовольнити пацієнта від його взаємодії з меди­чною підсистемою.

В закладі діє медична рада з контролю та управління якістю медич­ної допомоги, яка керується Положенням, затвердженим наказом головного лікаря закладу відповідно до нормативно-правої бази. В разі необхід­ності до роботи ради залучаються фахівці кафедр медично­го інституту, юрист та інші особи, передбачені наказом.

Протягом 2016-2018 років щокварталу проводились засідання ради з контролю якості медичної допомоги з оформлен­ням експертних актів.

За результатами засідання приймається рішення стосовно визначеного питання, яке впроваджується в закладі або скеровується на вторинний рівень надання медичної допомоги (міські лікарні та центральні районні лікарні).

КНП СОР «СОКЛ» є провідним закладом охорони здоров’я для на­дання високоспеціалізованої медичної допомоги дорослому населенню області, насамперед сільському, яке має вищу акредитаційну категорію . В структурі функціонують 18 спеціалізованих стаціонарних відділень загальною потужніс­тю 645 ліжок та 8 параклінічних служб. Такі відділення як нейрохірургічне, опікове, ревматологічне, гематологічне, торакальне та стоматологічної хірургії є єдиними в області для надання невідкладної допомоги дорослому населенню.

На базі закладу функціонують високоспеціалізовані центри: алергології та клінічної імунології, центр рентгенендоваскулярної діагностики та лікування із функцією реперфузійних втручань. На високому технологічному і професійному рівні надається діагностична і лікувальна допомога пацієнтам у кабінетах гіпербаричної оксигенації, ультразвукової діагностики, ендоскопії, функціональної діагностики, рефлексотерапії, відділеннях лазерної терапії, клініко-діагностичної лабораторії тощо.

Клініко-діагностична лабораторія закладу єдина в області і одна з 5-ти в Україні виконує повну імунограму із дослідженням показників клітинного та гуморального імунітету. Здійснює широкий діапазон методик (363) дослідження за розділами: загальноклінічні, гематологічні, цитологічні, біохімічні, мікробіологічні, імунологічні, токсикологічні. Крім того, бере участь в Раундах зовнішнього контролю якості, що проводиться Базовим відділом Міністерства охорони здоров’я України, а за показниками якості відповідає рівню кращих лабораторій України.

Стаціонарна допомога.

Фахівці лікарні щорічно надають лікувальну і консультативну допомогу до 15% мешканців області. Протягом 2018 року проліковано у стаціонарі лікарні 21 778 пацієнтів (2016 рік – 21 752, 2017 рік – 21 701), з них 72,4% госпіталізовано планово, що свідчить про добре організований відбір хворих на планову госпіталізацію; при цьому питома вага сільських жителів в загальному числі пролікованих становить 33,4%(2016 рік – 34,9%; 2017 рік – 34,1%; Україна, ОЛ, 2018 – 41,9%).

Про ефективність використання ліжкового фонду свідчить сере­днє числа зайнятості ліжка, який в 2018 році становив 341,0 день (2016 рік – 350,6; 2017 рік – 344,6; Тернопільська ОЛ – 308,1; Херсонська ОЛ – 357,1; Закарпатська ОЛ – 308,9; Україна, ОЛ, 2018 – 319,61), пропускна спроможність ліжок – 100,8% (2016 рік – 103,6%, 2017 рік – 101,8%).

Про високу якість лікування свідчить те, що 98,85% хворих закінчують лі­кування з одужанням або значним покращанням стану здоров’я.

Постійно зростає кількість проведених оперативних втручань у спеціалізованих відділеннях хірургічного профілю: 2016 рік – 9601; 2017 рік – 10278, 2018 рік – 10397, у тому числі планових: 2018 рік – 78,6% (2016 рік – 74,4%, 2017 рік – 78,6%).

Показники Оди­ниці виміру 2016 рік 2017 рік 2018 рік Україна ОЛ 2018
Проліковано хворих абс. ч. 21752 21701 21778
Зайнятість ліжка дні 350,6 344,6 341,0 319,61
Середнє перебування на ліжку дні 10,4 10,3 10,1 9,65
Обіг ліжка
33,7 33,6 33,8 33,13
Померло хворих абс. ч. 164 148 138
Лікарняна летальність % 0,75 0,68 0,63 1,12
Питома вага планово госпіталізо­ваних % 70,8 72,7 72,4
Питома вага сільських жителів % 34,9 34,1 33,4 41,9
Госпіталізовано планово з районів області абс. ч. 10480 10478 10440
Питома вага пролікованих планово з районів області % 71,7 74,9 74,7
Проведено операцій абс. ч. 9601 10278 10397
Хірургічна активність % 76,77 81,85 82,16
Середня тривалість перебування хворих до операції дні 1,30 1,21 1,29
Питома вага післяопераційних ускладнень % 0,16 0,10 0,16
Померло після операції абс. ч 37 40 22
Післяопераційна летальність % 0,39 0,39 0,21 0,76
Кількість аналізів на 1 стаціонар­ного хворого
43,6 44,9 44,5 51,7
%обсягу фізметодами лікування % 62,0 61,0 63,4
Число функціональних обстежень на 1 стаціонарного хворого
1,0 1,0 0,9 1,08

За звітний період, якісні показники роботи з надання спеціалізованої допомоги виконані, що є результатом проведення у закладі організаційно-наукових заходів по управлінню якістю медичної допомоги.

Система контролю якості медичної допомоги передбачає наступні етапи:

оцінка стану і використання кадрових та матеріально-технічних ресурсів лікарні;

експертизу процесу надання медичної допомоги пацієнтам;

вивчення задоволеності пацієнтів щодо надання медичної допомо­ги;

розрахунок та аналіз показників, що характеризують якість і ефек­тивність медичної допомоги;

вибір найбільш раціональних управлінських рішень і проведення оперативних коригуючи впливів;

контроль за реалізацією управлінських рішень.

Запроваджений трьохетапний рівень експертизи, який включає: експерти­зу якості медичної допомоги, яка є функцією завідувачів підрозділами лікарні (перший рівень експертизи); заступників головного лікаря з експертизи тимча­сової непрацездатності, медичної частини, амбулаторно-поліклінічної допомо­ги, медсестринства (другий рівень експертизи); медична рада лікарні (третій рівень експертизи).

Експертиза, як правило, проводиться на підставі медичної документа­ції (медична карта стаціонарного хворого, карта амбулаторного хворого тощо).

Експертному контролю обов’язково підлягають:

летальні випадки, в тому числі до доби;

випадки внутрішньолікарняного інфікування та ускладнень, у тому числі післяопераційних, післяопераційна летальність;

випадки розходження діагнозів між стаціонаром та консультативною поліклінікою;

випадки повторної госпіталізації з приводу одного й того ж захво­рювання протягом року;

випадки захворювання з подовженими або скороченими термінами лікування (або тимчасової непрацездатності);

випадки первинного виходу на інвалідність осіб працездатного ві­ку;

випадки, які супроводжуються скаргами пацієнтів або їх родичів;

випадки розходження клінічних і патологоанатомічних діагнозів.

На основі цього розроблені критерії оцінки якості організації та надання медичної допомоги населенню в стаціонарі.

Назва підрозділу Оціночні критерії
Приймальне відділення Своєчасність надання медичної допомоги ургентним хворим. Організації екстреної спеціалізованої консультативної допомоги. Дотримання технології ведення, зберігання облікової та звітної документації. Санітарно-гігієнічна обробка хворих, умови для її проведення. Обґрунтованість відмов у госпіталізації. Матеріальне забезпечення відділення. Знання нормативно-правової бази. Дотримання етичних та деонтологічних принципів.
Завідувач відділення Організація планової і екстреної консультативної допомоги. Відповідність термінів і обсягу обстежень локальним клінічним протоколам: встановлення клінічного діагнозу до 3-х днів; первинний огляд хворого завідувачем відділення до 1-3 днів; відповідність періодичності оглядів завідувачем відділення важкості стану хворого; дотримання режиму лікувального харчування; дотримання режиму термометрії, якість ведення температурних листів; якість виконання лікарських призначень і ведення листів лікар­ських призначень; виконання медичними працівниками посадових інструкцій, пра­вил внутрішнього розпорядку; визначення критеріїв здоров’я пацієнта при виписці; своєчасне проведення пацієнту лікарської експертизи тимчасової працездатності; дотримання графіків і якість обходів – клінічних, адміністратив­них, їх результативність; аналіз скарг та заяв. Якість ведення медичної документації, терміни заповнення. Обґрунтованість термінів перебування хворого у лікарні. Дотримання санітарно-протиепідемічних вимог згідно існуючих директивних документів. Організація лікувально-діагностичного процесу у неробочі та святкові дні. Дотримання хворими правил внутрішнього розпорядку відділен­ня. Організація медикаментозного забезпечення, використання, збе­рігання, розподіл медикаментів. Організація консультативної допомоги, виконання консультати­вних рекомендацій. Аналіз моделей кінцевих результатів. Наявність директивної і нормативної документації по профілю. Наявність документів по першому рівню контролю.
Параклінічні відділення Обсяг необхідних досліджень (основні показники роботи). Взаємодія з клінічними відділеннями. Відповідність режиму роботи до вимог клінічних відділень
Заступник головного лікаря з медичної частини та експертизи тимчасової непрацездатності Наявність матеріалів 2-3 рівнів контролю якості медичної допомоги згідно локальних клінічних протоколів медичної ради, ЛКК. Наявність директивної та організаційної документації діяльності лікарні, управлінських рішень за результатами контролю якості медичної допомоги. Наявність матеріалів клінічних та адміністративних обходів.
Головний лікар Наявність матеріалів 3-го рівня контролю. Аналіз результатів роботи по організації і контролю якості медичної допомоги.

Амбулаторно-поліклінічна допомога.

Потужність поліклініки розрахована на 380 відвідувань в зміну. В обласній консультативній поліклініці ведеться прийом за 32 спеціаль­ностями, з яких 9 – єдині в області. Члени експертних груп управління охорони здоров’я, завідувачі відділень раз на тиждень ведуть консультативний прийом пацієнтів із області. Консультативний прийом вели: 75% – лікарі з вищою та першою категорією; 8% – лікарі з другою категорією та 18% – без категорії. Щорічно фахівцями консультативної поліклініки оглядається понад 125 тисяч пацієнтів.

Проводиться робота з контролю за якістю консультативного прийому, повнотою обстеження і якістю оформлення консультативних висновків.

З метою покращання якості консультативних оглядів і стану експертизи в поліклініці КНП СОР “СОКЛ” робота всіх лікарів-консультантів протягом року перевіря­ється шляхом:

експертних оцінок не менше 50 амбулаторних карт кожного лікаря –консультанта;

візування всіх консультативних висновків, які містять експертний висновок (для ЛКК, МСЕК, РВК, СМЕ) чи рекомендації по направ­ленню на консультації за межі області;

одноденних зрізів.

Матеріали експертиз обговорюються на оперативних нарадах з лікарями поліклініки 2 рази на місяць та оперативних нарадах при головному лікареві.

Всі консультативні висновки для МСЕК, РВК, ЛКК з експерт­ними рішеннями затверджуються заступниками головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності та амбулаторно-поліклінічної роботи, що суттєво покращило як саму експертизу, так і оформлення консультативних висновків відповідно до вимог затверджених головним лікарем 06.09.2019.

Критерії оцінки якості роботи лікаря обласної консультативної поліклініки.

  1. Виконання планового навантаження: огляд амбулаторних хворих.
  2. Ведення медичної документації (за результатами експертних оцінок):

повнота збору анамнезу;

повний опис скарг і їх деталізація;

повний опис об’єктивних даних;

відповідність формулювання діагнозу діючій класифікації.

  1. Повнота призначеного дообстеження в обласній поліклініці.
  2. Діагноз винесено обґрунтовано.
  3. Повнота рекомендованого лікування.
  4. Обґрунтованість призначення необхідних консультацій суміжних фахі­вців.
  5. Обґрунтованість винесеного експертного рішення.
  6. Обґрунтованість направлення в стаціонарі обласної лікарні.
  7. Обґрунтованість відмови в госпіталізації в обласну лікарню.
  8. Показання і своєчасність направлень на консультацію до обласного фахівця.
  9. Обґрунтованість призначень до обстежень в обласній лікарні на до- го­спітальному етапі.
  10. Наявність рекомендацій щодо необхідності повторного чи контрольного огля­ду (за показами).
  11. Наявність скарг від населення.
  12. Загальна кількість балів.

Лікарсько-трудова експертиза.

Якість лікарсько-трудової експертизи в лікарні контролюється згідно роз­роблених критеріїв оцінки.

І. Організаційна та аналітична робота.

1.1. Проведення експертних оцінок заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності (ЕТН) по структурних підрозділах лікарні з питань ЕТН.

1.2. Контролююча робота ЛКК:

контроль за дотриманням режиму вдома;

проведення раптових перевірок в поліклініці;

обґрунтованість видачі листків непрацездатності та їх продовжен­ня;

  1. Аналіз захворюваності з ТВП, основні її показники за 2–3 останні ро­ки, розкриття причин її високого рівня.
  2. Наступність в роботі ЛКК і МСЕК:

наступність кількість необґрунтовано направлених на СЕК.;

направлення на МСЕК хворих по закінченню встановлених термінів тимчасової непрацездатності;

повернено направлень на МСЕК (ф. 088) на дооформлення;

проведено спільних нарад з МСЕК з обговоренням дефектів в екс­пертизі непрацездатності.

1.5. Видача довідок на санаторно-курортне лікування.

II.Якість ЕТН у консультативній поліклініці.

  1. Видача листків непрацездатності по спеціалістах.
  2. Наявність рекомендацій і дати наступного огляду хворого, якому видано листок непрацездатності.
  3. Наявність клінічно обґрунтованого та функціонального діа­гнозу, відповідність стандартам призначеного лікування.
  4. Наявне обстеження хворих (лабораторне, інструментальне, рентген).
  5. Своєчасність обстеження хворого суміжними спеціалістами.
  6. Лікування хворих, які потребують стаціонарної допомоги амбулатор­но (більше 5 -10 днів).
  7. Лікування лікарем непрофільних хворих.
  8. Одноосібно видано та продовжено лист непрацездатності більше до­зволеного терміну (10 днів).
  9. Видано та продовжено лист непрацездатності минулим часом.

III.Якість ЛТЕ в стаціонарних відділеннях.

  1. Наявність відмітки про перебування на листку непрацездатності до госпіталізації та його номер (наявність страхового анамнезу).
  2. Відсутність функціонального діагнозу.
  3. Неповне та несвоєчасне обстеження хворих (лабораторне, інструмен­тальне, рентгенологічне).
  4. Несвоєчасний огляд сумісними спеціалістами.
  5. Несвоєчасний огляд завідуючим відділенням.
  6. Несвоєчасне і неадекватне лікування (медикаментозне, фізіотерапев­тичне, ЛФК, використання сучасних методів лікування).
  7. Необґрунтовано тривале перебування хворих в стаціонарі.
  8. Необґрунтоване продовження або закриття листка непрацездатності при виписці.
  9. Відсутність в епікризах лікувальних та трудових рекомендацій, тер­мінів ТН, номерів листка непрацездатності, дати їх закриття, при продовженні лікування за місцем проживання – дата явки до лікаря.
  1. Відмітки про порушення режиму в листку непрацездатності та випи­сному епікризі.
  2. Несвоєчасне направлення хворих на ЛКК, що знаходяться на стаціо­нарному лікуванні з видачею листка непрацездатності більше 30 днів.
  3. Несвоєчасне направлення хворих на МСЕК.
  4. Видача листків непрацездатності замість довідок.

Організаційно-методична робота.

Протягом 2016-2018 років фахівцями обласної клінічної лікарні викона­но 710 планово-консультативних виїздів до районів області. Виїзди проведені до центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів, центрів первинної медико-санітарної допомоги.

На виїздах за 3 роки фахівцями лікарні проконсультовано 9438 хворих, з них 61,9% – сіль­ські жителі.

В процесі огляду проводилась робота з відбору хворих для планової го­спіталізації на спеціалізовані ліжка обласної клінічної лікарні.

За три роки відібрано 1047 хворих з найбільш складною патологією, з них 649, або 62 % – жителі безпосередньо сільської місцевості, решта – жителі районних центрів та селищ міського типу.

На виїздах, з метою навчання кадрів проведено за 3 роки 215 показових обходів хворих та 48 оперативних втручань.

Крім безпосередньо консультативної допомоги, лікарями-спеціалістами закладу здійснювалась певна організаційно-методична допомога районним фа­хівцям з обов’язковим проведенням експертних оцінок якості лікувально-діагностичної і профілактичної допомоги.

За 3 роки такою роботою охоплені всі 18 районів області.

Робота бригад фахівців обласної клінічної лікарні завершувалась нарадами при головному лікарю ЦРЛ, ЦПМС на яких проводився аналіз організації і якості надання медичної допомоги по відповідним службам, на підставі проведених експертних оцінок доводились причини окремих негативних показників тощо.

За підсумками перевірок стану служб фахівцями лікарні за 3 роки внесено 1476 пропозицій щодо покращання роботи відповідних служб.

Спеціалістами обласної клінічної лікарні за 3 роки підготовлено і доведе­но до виконавців 111 інформаційно-методичних матеріалів з актуальних про­блем служб і шляхів їх вирішення (2016 рік – 56, за 2017 рік – 33, 2018 рік – 22).

Впровадження досягнень медичної науки в практичну

діяльності за 2016-2018 роки.

Улікарні проводилася певна робота з впровадження досягнень медич­ної науки в практичну діяльність структурних підрозділів лікарні. Для органі­зації і проведення цієї роботи створено рада по впровадженню.

Щорічно за участю обласних фахівців лікарні готувався обласний план впровадження досягнень медичної науки. На підставі даних республіканського реєстру і обласного плану складався план по обласній клінічній лікарні, в який включались також ініціативні методики.

За три роки планувалось впровадити 322 методики, впроваджено 319 (99,1%): 2016 рік – 113 (99,1%); 2017 рік – 104 (100%), 2018 році – 105 (98,1%).

Постійно вивчались основні види ефективності в т.ч. медичної і економі­чної. Слід відмітити позитивний вплив практичного всіх видів взятих методик як в питаннях покращання діагностики так і лікування хворих.

Умовна економічна ефективність від впровадження методик за три роки склала 4868500 грн. (2016 рік – 1056775 грн., 2017 рік – 1595084 грн,, 2018 рік – 2 216 641 грн.).

Висновок

Таким чином, мета системи для підвищення якості та ефективності меди­чної допомоги і медичних послуг є:

планове, інтенсивне впровадження в лікарні сучасних методів про­філактики, діагностики, лікування у відповідності з державними та передовими світовими стандартами;

забезпечення у лікарні максимум видів медичних послуг відпові­дно до сучасного рівня науки та передової практики;

задоволення попиту населення на медичну допомогу і послуги від­повідно з обсягом фінансування, що виділяються;

відповідність обсягів обстеження та лікування кожного пацієнта сучасним стандартам надання ме­дичної допомоги;

забезпечення культури лікувального процесу, естетики приміщень, взаємовідносин персоналу відділень між собою та персоналу з па­цієнтами;

досягнення високого рівня професіоналізму медичних кадрів з за­стосуванням на практиці умінь і навиків відповідно до кваліфікації спеціалістів;

досягнення запланованих кінцевих результатів медичної, економіч­ної та соціальної ефективності.

Головний лікар Володимир ГОРОХ