Це свято — про чоловіка, який щодня тримає небо над родиною. Про того, хто не потребує гучних слів, але вміє мовчки стояти за своїх.
День батька — це не просто ще одна дата в календарі. Це подяка за силу, що не зламалась, за присутність, що формує характер, за любов, яка не потребує зайвих пояснень.
📍 Історія цього дня бере початок у США ще на початку XX століття. Згодом його підтримали у світі, і тепер третю неділю червня вшановують батьків у багатьох країнах.
В Україні це свято офіційно визнане з 2019 року — як знак пошани до чоловіків, які беруть на себе батьківську відповідальність.
Сьогодні, коли країна переживає війну, поняття «бути батьком» набуло нових, глибших сенсів.
Це про тих, хто боронить дім — на фронті й у тилу.
Про чоловіків, які тримаються заради дітей, і дітей, які тримаються заради батьків.
Іноді тато — це військовий, що давно не був удома.
Іноді — лікар, який після чергування знаходить сили усміхнутись синові.
Іноді — дідусь, який став татом удруге, рятуючи онуків.
І в кожному з них — стільки людяності, гідності й мовчазної сили.
У нашій лікарні працюють багато таких чоловіків. Вони лікують, приймають рішення, вчать молодших.
І багато хто з них — не просто фахівець, а батько, якого чекають вдома.
У деяких — сини, що пішли тим самим шляхом. Тиха спадкоємність, яку не заносять у протоколи, але яка тримає світ.
📅 15 червня — день, коли ми згадуємо найголовніше.
Бути батьком — це бути. У присутності, у відповідальності, в любові.
І за це — наша глибока повага.
Зі щирою вдячністю всім татам —
колектив КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня»