Сьогодні рівно два роки, як російська армія вторглася в Україну. Десять років рАсійської агресії!
За цей час український народ, ймовірно, пережив один із найскладніших періодів в історії України.
Ці два роки були періодом випробувань, стійкості та героїзму для українського народу, який несе тягар агресії та захищає свою свободу і незалежність. Від самого початку вторгнення, українські військові та цивільні проявили неймовірний героїзм і рішучість у боротьбі проти окупанта.
ТРУ міста Суми, яка сформувалася два роки тому із добровольців з різних куточків нашого міста, об’єдналися на захист своєї малої батьківщини, свого міста України, проявляючи високий професіоналізм, мужність і самовідданість у боротьбі проти переважаючого противника.
Те, що сталося за ці 24 місяці – вже історія, яку сьогодні варто за пам’ятати.
За ці два роки війни, Україна вже не раз дивувала західних військових експертів, повністю спростовуючи прогнози.
Повномасштабна війна росії позбавила мільйони українців базових прав, зокрема і на вільний доступ до системи охорони здоров’я. За майже два роки війни російські сили здійснили більш ніж 1100 атак на українські медичні заклади. Систематичні атаки на українські лікарні та медперсонал стали ознакою російської тактики ведення війни
Два роки війни, лікарі та весь персонал Сумської обласної лікарні творять справжні чудеса, вони займаються збереженням життя і здоров’я наших воїнів та цивільного населення, яке страждає від постійних обстрілів прикордоння. Ми звикли працювати у пристосованих операційних, проводити оперативні втручання підчас повітряних тривог під сирен.
Незважаючи ні на що, ми вистояли ці два роки з високо піднятою головою. Незважаючи на страждання і втрати, Україна продовжує боротися за свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.
Ми щиро висловлюємо свою найглибшу вдячність і низькій уклін, усім своїм синам і донькам – Захисникам.
За нескорену духом відвагу, непохитну вірність і беззаперечний героїзм у боротьбі за свободу і незалежність нашої країни.
На думку спадають слова Ірини Бекешкіної, які мають стати девізом на найближчий час: “Поки ми живі, ніщо не вирішено остаточно!”.