Ендоскопічне

1. Інформація про завідувача відділення КНП СОР «СОКЛ» та Інформація про лікарів відділення:

1)Гребенюк Артем Івановичзавідувач ендоскопічного відділення  
2)Пономаренко Ігор Васильовичлікар-ендоскопіст
3)Барсук Володимир  Івановичлікар-ендоскопіст
4)Железний Сергій Михайловичлікар- ендоскопіст
5)Сніцарь Ольга Володимирівналікар- ендоскопіст
6)Глазунова Наталія Іванівналікар-ендоскопіст
7) Завадська Тетяна Михайлівналікар-ендоскопіст

3. Контактна інформація:

             тел. (0542)66-58-32    ел.почта:  endoscope.sokl@gmail.com

4. Історія відділення:

          На   базі   КНП СОР «Сумська  обласна клінічна  лікарня»  ендоскопічні  дослідження  виконуються  з 1974 року. Засновником і організатором роботи з ендоскопії  шлунково-кишкового  тракту стала Яснолобова Марія Сергіївна, лікар-ендоскопіст-гастроентеролог вищої категорії. У 1976 році був відкритий бронхоскопічний кабінет, де почали виконувати  ендоскопічні обстеження бронхолегеневої системи.
           У 1992 році організовано ендоскопічне відділення зі штатом : 4 посади лікаря, 4 посади медичної сестри та 2 посади молодшої медичної сестри. Після відкриття центру шлунково-кишкових кровотеч у 2000 році, було введено додатково 4 посади ургентного лікар- ендоскопіста та 4 посади медичної сестри. З 2017 року ендоскопічне відділення очолює Барсук Володимир Іванович, старша медична сестра Хижняк Ірина Павлівна.

           На сьогоднішній день ендоскопічне відділення виконує весь обсяг діагностичних та лікувальних ендоскопічних досліджень шлунково-кишкового тракту та бронхолегеневої системи, функції організаційно-методичного центру з ендоскопії в області.
          В 2019 році для  ендоскопічного відділення придбаний сучасний відеоендоскопічний центр  Pentax «Defina»  з відеогастроскопом та відеодуоденоскопом. Центр має високі діагностичні можливості завдяки багаторазовому збільшенню зображення високої роздільної здатності та режиму віртуальної хромоскопії, що дозволяє виявляти передпухлинні стани та злоякісні захворювання на ранніх стадіях, виконувати оперативні ендоскопічні втручання на жовчевивідних шляхах. Є можливість збереження відеоінформації та фотофіксація.

5. Основні напрямки роботи:

У відділенні виконуються наступні ендоскопічні дослідження, маніпуляції та операції:
– езофагогастродуоденоскопія діагностична;
– бронхоскопія діагностична; – колоноскопія діагностична;
– ректосігмоскопія; – діагностичні дослідження в стані медикаментозної седації;
– діагностичне дослідження з введенням лікарських препаратів;
– діагностичне дослідження з взяттям матеріалу на цитоморфологіне дослідження;
– діагностичне дослідження з хромоскопією;
– діагностичне дослідження з проведенням уреазного тесту на H.pylori;
– санаційна бронхоскопія з внутрішньобронхіальною інстиляцією під місцевою анестезією;
– піднаркозний лаваж трахеобронхіального дерева; – видалення сторонніх тіл різних ступенів складності;
– зупинка кровотечі із застосуванням діатермокоагуляції;
– ендоскопічні поліпектомії шлунково-кишкового тракту; – мініінвазивні ендоскопічні втручання на жовчевивідних шляхах.

6.Співпраця:

    Співпрацюємо з кафедрою хірургії, травматології та ортопедії Сумського державного університету; кафедрою хірургії та ендоскопії Харківської медичної академії післядипломної освіти.

7. Актуальна інформація для пацієнтів:

         Інструментальна діагностика є основним методом встановлення діагнозу та відіграє важливу роль у своєчасному виявленні передпухлинної патології на початковому етапі. Основним механізмом діагностики патологічних процесів є проведення скринінгових досліджень, які дозволяють виявити пухлину у людей, які не пред’являють специфічних скарг, характерних для онкологічного процесу. Ендоскопічні дослідження дозволяють провести: огляд з оцінкою просвіту, рухової активності, стану слизової, стану судинного малюнку; виявити на слизовій дефекти – виразки, ерозії, поліпи; виконати біопсії з морфологічним дослідженням
патологічних змін слизової оболонки шлунка та товстої кишки, а при необхідності хромоендоскопію, дослідження у вузькосмуговому спектрі світла; при виявленні поліпів та інших новоутворів провести видалення під час процедури.

            Відносно раку шлунку необхідно проводити скринінг осіб старших 50 років (1 раз на рік), з метою виявлення груп ризику виникнення раку шлунку і подальшого динамічного ендоскопічного спостереження за ними, включаючи біопсію (1 раз на 6 місяців).

           Усім чоловікам і жінкам, починаючи з 40 років, має бути запропоноване проведення скринінгу для виявлення аденоматозних поліпів і раку товстої кишки за допомогою одного з таких методів:

  • проведення гнучкої сигмоідоскопії один раз на 5 років;
  • проведення колоноскопії кожних 10 років;
  • іригоскопія з подвійним контрастуванням кожних 5 років.

          У пацієнтів підвищеної групи ризику скринінгові методи й частота їх проведення не відрізняються від таких групи безсимптомних осіб (із середнім ступенем ризику), але починати скринінг слід з 40 років або на 10 років раніше, ніж найраніший вік виникнення раку товстої кишки в родича.