8 травня Україна разом із європейською спільнотою вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Це день пам’яті про мільйони людей, чиї життя були зруйновані однією з найстрашніших воєн в історії людства. День скорботи за загиблими. День пошани до тих, хто боровся з нацизмом. День усвідомлення ціни миру, свободи та людської гідності.
Друга світова війна стала трагедією для всього світу, але для України вона була особливо болючою. Українська земля стала ареною жорстокого протистояння тоталітарних режимів, масових злочинів, окупації, депортацій, руйнування міст і сіл, знищення цивільного населення. Через цю війну пройшли українські родини, українські міста, українські лікарні, українські медики, які рятували поранених і цивільних у нелюдських умовах.
Українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом. Вони боролися на фронтах, у підпіллі, в лавах антигітлерівської коаліції, у визвольному русі, працювали в тилу, рятували життя, допомагали пораненим, витримували окупацію, репресії, втрати й біль.
Але сьогодні для України пам’ять про Другу світову війну — це не лише історія. Це жорстке і болюче нагадування про те, що зло не зникає саме по собі. Воно повертається тоді, коли агресора намагаються “зрозуміти”, коли злочини називають “конфліктом”, коли імперське насильство прикривають брехнею про “визволення”, “захист” або “історичне право”.
Саме так сьогодні діє російська федерація.
Російська агресія проти України — це загарбницька війна, спрямована проти української державності, української ідентичності, українських міст, громад і мирного населення. Під гаслами, які маскуються під “боротьбу з нацизмом”, російський режим сам відтворює риси тоталітарного зла: культ сили, зневагу до людського життя, мілітаризм, пропаганду ненависті, викрадення історії, виправдання окупації та насильства.
Це і є рашизм — сучасна форма імперської агресії, яка поєднує російський шовінізм, культ війни, ненависть до української свободи та прагнення знищити право України на власне майбутнє.
Тому паралель між подіями Другої світової війни і сьогоденням є не декоративною, а абсолютно логічною. Тоді людство боролося проти нацизму, який заперечував право народів на життя, свободу і гідність. Сьогодні Україна бореться проти російського агресора, який знову намагається силою перекроїти кордони, підкорити незалежну державу, зламати спротив народу і нав’язати світу право сильного замість права справедливого.
Сумщина особливо гостро відчуває цю реальність. Наш регіон живе поруч із кордоном держави-агресора. Обстріли, вибухи, руйнування, евакуації, поранення цивільних, постійна небезпека для громад — це не абстрактні слова, а щоденний досвід прифронтової області.
КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» у цих умовах продовжує виконувати свою місію — рятувати життя. Лікарня приймає пацієнтів, які постраждали внаслідок воєнних дій, надає допомогу пораненим, травмованим, людям із тяжкими станами, цивільним, які стали жертвами російської агресії.
У цьому є глибока людська спадковість між минулим і сьогоденням. У роки Другої світової війни медики працювали під тиском фронту, нестачі ресурсів, болю й постійної небезпеки. Сьогодні українські лікарі знову рятують життя в умовах війни, коли агресор б’є не лише по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі, лікарнях, енергетиці, містах і селах.
Російські окупанти намагаються зламати Україну страхом, терором і руйнуваннями. Але Україна вистояла. І продовжує боротися.
8 травня ми згадуємо всіх, хто боровся з нацизмом у 1939–1945 роках. Вшановуємо пам’ять усіх жертв Другої світової війни. Схиляємо голови перед тими, хто пережив окупацію, концтабори, примусову працю, втрату рідних, зруйноване дитинство і скалічену долю.
Водночас ми вшановуємо тих, хто сьогодні протистоїть новому тоталітарному злу — російському агресору. Українських воїнів, медиків, рятувальників, волонтерів, усіх, хто захищає державу, рятує людей, підтримує громади і наближає перемогу.
День пам’яті та перемоги над нацизмом — це не про минуле, відокремлене від сьогодення. Це про нашу здатність бачити зло вчасно. Називати агресора агресором. Не дозволяти пропаганді переписувати історію. Не плутати пам’ять із культом війни. Не мовчати там, де мовчання стає зручним прикриттям для злочинця.
Ми пам’ятаємо, якою ціною людство перемогло нацизм.
І сьогодні Україна платить надзвичайно високу ціну, щоб зупинити рашизм — сучасну загрозу свободі, гідності та миру в Європі.
Пам’ятаємо жертв Другої світової війни.
Шануємо тих, хто боровся з нацизмом.
Підтримуємо тих, хто сьогодні захищає Україну від російського агресора.
Пам’ятаємо. Боремося. Перемагаємо.