Усе, що ви хотіли знати про температуру тіла

Температура тіла людини — важливий індикатор, який без перебільшень рятує нам життя. Здавалося б, ну що може бути простіше? Виміряли температуру й одразу зрозуміло, здоровий/а чи ні. Проте вже на цьому етапі починаються питання на кшталт:
→ що вважати нормальною температурою?
→ а чи варто «збивати» температуру? Якщо так, то коли саме?
→ чи є взагалі небезпечні позначки на термометрі?

Відповідаємо на ці та інші питання в матеріалі. Читайте далі.

Якою буває нормальна температура тіла?

«Нормальна» температура — це не один універсальний показник, вона буває різною. За деякими даними таким вважають діапазон 36,1 °C-37,2 °C. Проте на це може впливати багато факторів, як-от вік, час доби, індивідуальні фізіологічні особливості людини, інфекція тощо. Наприклад, рано вранці температура зазвичай нижча. А для новонародженої дитини нормально мати температуру в межах від 36,5 °C до 37,5 °C. 

Як пояснює Міністерство охорони здоров’я України, зміни в температурі тіла людини можна розподілити на кілька категорій:

→ субнормальна — 35-36 °C. Характерна для людей із ослабленим імунітетом, людей старшого віку тощо;

→ субфебрильна (слабка) — підвищується не більше, ніж на 1 °C за максимальну «нормальну» температуру;

→ фебрильна (помірна) — підвищення на 1-2 °C;

→ піретична або висока — зростає до З °C;

→ гіперпіретична (дуже висока) — підвищення на понад З °C у порівнянні з максимальним значенням норми.

Чи потрібно «збивати» підвищену температуру?

Коли позначки на термометрі показують підвищення — це неприємно. Проте це ознака того, що організм намагається побороти інфекцію. То чи варто йому допомагати? 

Як пояснює педіатриня Лідія Бабич, температура тіла далеко не єдиний фактор, який допомагає нам боротися з інфекціями. І не найголовніший.

Лікарка зазначає, що іноді навіть за наявності інфекції температура не піднімається. Це не означає, що організм не бореться з вірусом чи бактерією. Перш ніж вирішувати «збивати» температуру чи ні, важливо розуміти наслідки своїх дій або їх відсутності.

«Уявімо, що у вашої дитини підвищена температура, яка їй дошкуляє. Що в результаті? Дитина не має апетиту, а значить — може розвинути ацетонемічний синдром. Дитині загрожує зневоднення. Водночас із нею важко співпрацювати через біль та загальний стан нездужання. Тому є корисне правило: «збиваємо» температуру з огляду на власні почуття або самопочуття вашої дитини», — каже Бабич. 

А якщо я не можу «збити» температуру — це дуже небезпечно?

Насправді ні. Лякалки, що можна «згоріти» від температури, — це таки міфи, за рідкісним виключенням. Дитяча лікарка пропонує уявити ситуацію: ви в потязі, у вашої дитини температура, а жарознижувальних препаратів з собою немає. Чи означає це, що температура буде зростати безупинно до страшної позначки 42 градуси? Звичайно, ні. В організмі людини є процеси, які регулюють температуру тіла:

«Звичайно, є таке поняття як злоякісна гіпертермія. Це буває, наприклад, за складних уражень мозку. Такі ризики має дитина, яка зазнала важкої пологової травми. Проте якщо здорова дитина підхопила вірус і має підвищену температуру, в більшості випадків її життю нічого не загрожує», — заспокоює Лідія Бабич.

А якщо у моєї дитини фебрильні судоми?!

Близько 1 з 25 маленьких дітей (до 5 років) мають фебрильні судоми під час підвищеної температури. Це може проявлятись у вигляді смикання руками чи ногами, закочування очей тощо. Це дійсно виглядає страшно, проте в переважній більшості випадків не несе загрози для життя дитини та минає самостійно протягом 1-2 хвилин. Ба більше, в 40% випадків, якщо дитина мала вже мала фебрильні судоми, вони можуть повторюватись.

Такі судоми можуть супроводжувати температуру 38,3 °C або навіть нижче. Запобігти такому симптому «збиванням» температури «про всяк випадок» не можна. Схожі симптоми характерні й для епілептичного нападу, проте в разі епілепсії судоми не мають прив’язки до підвищення температури тіла. 

Лідія Бабич зазначає, що такі напади можуть супроводжуватися втратою свідомості. Якщо дитину трясе, проте вона розмовляє, зокрема відповідає на питання, то це ознаки сильного ознобу. Якщо ж у вашої дитини вперше спостерігаються судоми — негайно зверніться по медичну допомогу. Оскільки судоми в дитини з гарячкою також можуть бути ознакою бактеріального менінгіту, енцефаліту або сепсису. І тільки лікар/ка зможуть виключити чи підтвердити ці стани. У разі, якщо йдеться про короткотривалі судоми внаслідок гарячки, фахівці нададуть поради, як діяти, якщо напад буде повторюватись.

«У моєї дитини температура понад 42 °C! Вже варто викликати швидку?»

Підвищення температури до 42 градусів і вище дійсно є дуже небезпечною ситуацією. Проте рідкісною. Ваша дитина не матиме таку температуру через вірусне захворювання. Таке може статись, якщо залишити маля в машині в спекотну погоду. І може закінчитись фатально.

Як правильно вимірювати температуру?

Багато людей звикли вважати, що найточніший термометр — ртутний. І краще ризикнути тим, що його можна розбити, ніж купувати електронний.

Дослідження з цього приводу проводилися ще багато років тому й показали, що відчутної різниці в точності між електронним і ртутним термометрами немає. Так само, як і немає клінічної необхідності використовувати ртутний термометр понад 3 хвилини. А пам’ятаєте, як медсестра в школі казала тримати його 5, а то й усі 10 хвилин?

Наразі в світі все більше країн відмовляється від ртутних термометрів через їх небезпеку. І Україна — не виключення. 2023 року ми нарешті приєднались до Мінаматської конвенції про ртуть. Цей документ названий на честь міста Мінамата в Японії, де наприкінці 1950х років ртуттю з промислових стічних вод отруїлися майже 2 тисячі людей.

Конвенція передбачає поетапну відмову від використання ртуті:
→ забороняється її подальший видобуток; 
→ встановлюється заборона на виробництво, експорт та імпорт багатьох продуктів, що містять ртуть (термометрів та приладів для вимірювання тиску, певних видів батарейок та люмінесцентних ламп, барометрів, вимикачів, реле й навіть косметики).

Насправді існує багато типів термометрів. Їхня точність також може відрізнятися:

→ вушний — як зрозуміло з назви, температуру він вимірює у вусі. Це доволі швидкий прилад, проте може не підійти, якщо в дитини, наприклад, вузький вушний канал;
→ термометр для вимірювання під пахвою або під язиком (оральний) — найбільш розповсюджений і точний прилад;
→безконтактний термометр — вимірює температуру тіла без контакту зі шкірою. Зручно, проте точність ставлять під сумнів;
→ смугові термометри: мають вигляд смужки, яку прикладають до чола. Вважаються ненадійними в своїх показниках.

Rating: 5 out of 5.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.