Кабінет функціональної діагностики

Інформація про завідувача кабінету:

Бакланова Наталія Миколаївна – завідувач кабінету функціональної діагностики. Член експертної групи управління охорони здоров’я Сумської ОДА за фахом “Функціональна діагностика”. Лікар вищої кваліфікаційної категорії.

Інформація про лікарів кабінету

Ульянич Валентина Володимирівна, лікар-рентгенолог, вища категорія; лікар УЗД, вища категорія, обласний експерт управління охорони здоров’я з ультразвукової діагностики.

Устименко Альона Сергіївна – лікар з функціональної діагностики

Бульченко Ольга Миколаївна – лікар з функціональної діагностики

Контактна інформація: телефон. 8(0542) 66-58-30, sokl_fd@ukr.net

Коротка історія відділення:

Ініціатором і організатором служби функціональної діагностики в обласній клінічній лікарні у 1949 році став Сумбат Тартатович Капрельянц. На чолі з Зеленою Асею Сергіївною в 1961 році кабінет функціональної діагностики стає організаційно-методичним центром з питань функціональної діагностики, взявши на себе завдання організації кабінетів функціональної діагностики у лікувально-профілактичних закладах області та підготовки кадрів для них. У період з 1999 по 2017 рік службу очолювала лікар вищої категорії Дяковченко Лідія Іванівна. Кабінет очолює Бакланова Наталія Миколаївна.

Основні напрямки роботи:

Кабінет функціональної діагностики являється структурним підрозділом комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» де проводяться функціональні дослідження стаціонарним і амбулаторним хворим, передбачених спеціалізацією та переліком методів і методик, рекомендованих для закладів охорони здоров’я, а саме:

Плани робіт на поточний рік:

Забезпечити консультативну допомогу лікарям іншого фаху з питань функціональної діагностики.

Впровадити нові методики:

1) досліджень nervus facialis: М-відповідь, мигальний рефлекс, методом стимуляційної міографії.

2) ЕМГ-діагностика травматичного ушкодження нервів верхніх кінцівок.

Іформація для пацієнтів:

Дослідження в кабінеті функціональної діагностики проводиться стаціонарним та амбулаторним пацієнтам обласної лікарні за направленням лікаря.

Електрокардіографія: підготовки до електрокардіографії не потрібно. Процедура проводиться в день звернення пацієнта до медичної установи. Дослідження проводиться після 10-15хвилин відпочинку не раніше ніж через 2 години після прийому їжі.

Метод Холтерівського моніторування ЕКГ– проста й безпечна процедура з метою реєстрації електрокардіографії протягом 24 годин, а при необхідності і більше. Пацієнт при даному дослідженні повинен жити своїм звичайним життям – працювати, відпочивати, зустрічатися з людьми, виконувати свої звичайні фізичні навантаження.

Спірографія і пневмотахографія проводиться з метою дослідження функції зовнішнього дихання. Спеціальної підготовки не потрібує. Однак, перед проведенням дослідження варто утриматися від паління на протязі 24 годин до початку обстеження, вживання алкоголю за 4 години, важких фізичних вправ не менше, ніж за 1 годину, вживання їжі не менше, ніж за 2 години, від використання бронходилятаторів швидкої дії не менше, ніж за 4 години. Перед дослідженням протягом 30-ти хвилин необхідний відпочинок в положенні сидячи.

Реовазографія є надзвичайно важливою при діагностиці захворювань периферичних судин, що супроводжуються частковим звуженням або повної непрохідністю.Дана методика має значення в диференціації функціональних змін від органічних і у встановленні компенсаторних можливостей судин, а також для уточнення генезу та виявлення захворювання на початкових ступенях, а також дає можливість оцінювати  результати лікування, що проводиться.

Реоенцефалографія– проводиться сканування двох основних басейнів: внутрішньої сонної артерії (Fm-відведення) і вертебро-базиллярного басейну (Ом-відведення). Це основні відведення. Переваги методу в його відносній простоті, можливість проведення досліджень практично в будь-яких умовах і протягом довгого часу, здобуття роздільної інформації про стан артеріальної і венозної систем мозку.

Електроенцефалографія — це метод фіксації електричних імпульсів нервових клітин головного мозку та його відділів. Для проведення дослідження пацієнту накладають спеціальні електроди, що передають інформацію в комп’ютер, що відображає біоелектричну активність нейронів, з яких складається мозок, на екран або вибудовує криві на папері. Навіть мінімальні відхилення в активності мозку відслідковуються і реєструються, завдяки чому досягається можливість більш точного встановлення діагнозу та причин захворювань цього органу. ЕЕГ не має протипоказань. Перед її проведенням не слід вживати продукти, що містять кофеїн. В іншому випадку рекомендується дотримуватися колишнього режиму харчування. Волосся необхідно ретельно вимити і висушити. Також необхідно поінформувати лікаря про всі прийняті лікарські препарати, так як деякі з них можуть спотворювати результати дослідження, тому їх прийом слід припинити за 1-2 дні до дослідження. Пацієнтам з підвищеною нервовою збудливістю і дітям іноді призначають заспокійливі препарати.

Електронейроміографія (ЕНМГ) – діагностичне обстеження функціонального стану скелетних м’язів і периферичної нервової системи. Метод базується на реєстрації та аналізі біоелектричних потенціалів у м’язах та нервах, а також їх реакцію на спеціально генеровані імпульси. Метод використовується для точної діагностики захворювань периферичної нервової системи, уражень нервових стовбурів, корінців, м’язів. Виявляє найменші патологічні зміни і захворювання на ранній стадії. Визначає не лише ступінь ураження нерва, але й дає змогу встановити рівень і навіть місце пошкодження. Дозволяє на основі отриманих даних зробити прогноз щодо повноцінного відновлення нервового стовбура і функцій, які він забезпечує. Точність і детальність результатів, знання причин дають змогу підібрати відповідне максимально ефективне лікування, забезпечує можливість достовірного контролю за перебігом лікування, його результативністю і необхідністю корекції.

Сумарна поверхнева електроміографія – поверхневі електроди накладаються на м’яз та реєструються його функції. Використовується для діагностики тремору та у спортивній і реабілітаційній медицині.

Стимуляційна електронейроміографія – поверхневі електроди накладаються на м’яз або проекцію нерва. Здійснюється стимуляція відповідного нерва електричним струмом з подальшою реєстрацією відповіді. Цей метод застосовується для діагностики ступеня порушення функції нерва та локалізації ураження.

Ритмічна стимуляція – передбачає стимуляцію нерва кількома електричними імпульсами. Використовується для діагностики порушень нервово-м’язової передачі (наприклад, міастенії).