В Україні через війну побільшало людей з протезами або без кінцівок. Тож нашому суспільству потрібно навчитися правильно спілкуватися з цими людьми, щоб зробити їхню адаптацію легшою.
Міністерство охорони здоров’я перерахувало поради, як спілкуватися з людьми без кінцівок чи з протезами:
- Не допомагайте, якщо вас про це не просили. Запитайте, чи потрібна людині допомога, не торкайтесь її чи її допоміжних засобів пересування без дозволу.
- Не жалійте. Важливо не жаліти, а співчувати, адже коли ми жаліємо, ми дивимося на те, що людина втратила, хочемо назвати її “бідний/бідна”. А під час співчуття ми бачимо те, що в неї є – силу та витривалість.
- Не запитуйте про травму. Часто людям важко згадувати про поранення чи травму.
- Не ігноруйте. Зустрівши людину з інвалідністю, ми часто почуваємося розгубленими: не знаємо, що сказати, як реагувати, тому уникаємо спілкування з ними. Люди з інвалідністю – такі ж громадяни, як і кожен з нас, багато з них віддали своє здоров’я, захищаючи наше життя. Вони заслуговують на нашу увагу й повагу.
- Не розглядайте. Якщо ви зустріли людину без кінцівки чи з протезом, не намагайтеся детально розгледіти її травму, адже їй це буде некомфортно.
Також не забудьте поговорити зі своїми дітьми про людей з інвалідністю, але не в присутності людини, якої це стосується. Найкраще говорити про це заздалегідь, до того, як діти проявлять цікавість. Вживайте термін “людина з інвалідністю”, пояснюйте дитині наведені вище поради.